BEING HUMAN

Contemplating the Divine and Earthly through Human Eyes • Споглядання Божественного і земного очима людини

Easter 2026

  • Sunday… You rose… But Why With Scars?…

    #BeingHuman. Sunday. You rose. But why with scars? Sunday morning began with an earthquake. Not with a solemn Easter hymn, at least not on earth, but with the ground shaking and an angel rolling back the stone and staying there to wait for the disciples. The first people to witness the resurrection were the ones… Continue reading

  • НЕДІЛЯ… Ти воскрес… Але чому з шрамами?

    #БутиЛюдиною. Неділя. Ти воскрес. Але чому зі шрамами? Недільний ранок почався із землетрусу. Не з урочистого пасхального гімну, принаймні на землі, а з потрясіння землі і з ангела, який відвалив камінь і лишився чекати на учнів. Першими воскресіння побачили ті, кого поставили його не допустити. Охоронці, які мали засвідчити Його смерть, самі стали як мертві… Continue reading

  • Saturday… Buried… And Still No Answer…

    #BeingHuman. Saturday. The disciples sat behind locked doors, paralyzed by fear. The women walked toward a dead body carrying spices. Joseph and Nicodemus stepped into the open for the first time. Christ descended into hell. Saturday is not a day of rest. It is the quietest and darkest day in the history of redemption, and… Continue reading

  • Субота… Тіло в землі… Що з Тобою?…

    #БутиЛюдиною. Субота. Учні в страху сиділи за зачиненими дверима. Жінки йшли до мертвого Тіла з пахощами. Йосип і Никодим вийшли в публічний простір. Христос зійшов у пекло. Субота не є днем відпочинку. Це найтихіший і найтемніший день в історії Відкуплення, і ми досі в ньому. На фото Субота моїх батьків, бо Андрія вже немає з… Continue reading

  • Friday… I See Nobody in This Darkness… Where are You?..

    #BeingHuman. Friday. Simon of Cyrene was walking past. Nobody asked him. Nobody explained. They put someone else’s cross on his shoulders and said, carry it. Five years later I know exactly what that feels like, and so do millions of Ukrainians. They took Jesus to His execution in the morning. Jerusalem was living an ordinary… Continue reading

  • Пʼятниця… Я нічого не бачу в цій темряві… Де Ти?…

    #БутиЛюдиною. П’ятниця. Симон із Киринеї просто йшов повз. Ніхто його не питав. Ніхто нічого не пояснював. Йому поклали на плечі чужий хрест і сказали: неси. За п’ять років я добре знаю, як це, і так само знають мільйони українців. Ісуса вранці повели на страту. Єрусалим жив своїм звичайним ранком: хтось відкривав крамницю, хтось торгував на… Continue reading

  • Четвер… Не моя воля… Але ж як болить…

    #БутиЛюдиною. Четвер 2026. «Це тіло Моє, що за вас ламається». Я читав ці слова раз на місяць. Тепер я бачу їх щодня. Ісус зібрав учнів на останню спільну вечерю там, де їм дали кімнату. Не у власному домі, бо його в Нього не було, а в позиченому просторі. Це більше, ніж деталь євангельської історії. Це… Continue reading

    ,

  • Thursday… Not My Will… But It Still Hurts…

    #BeingHuman. Thursday 2026. “This is My body which is broken for you” (1 Corinthians 11:24, NKJV). I used to read those words once a month. Now I see them every day. Jesus gathered His disciples for their last supper together in a borrowed room. Not His own home, since He did not have one, but… Continue reading