BEING HUMAN

#BeingHuman? SUNDAY. You rose. But why with scars? Sunday morning began with an earthquake. Not with the solemn Easter hymn (at least not on earth) but with the ground shaking and an angel rolling back the stone and staying there to wait for the disciples. The first people to witness the resurrection were the ones posted there to prevent it. The guards, assigned to confirm His death, became like dead…

Continue reading

#БутиЛюдиною? НЕДІЛЯ. Ти воскрес. Але чому з шрамами? Недільний ранок почався із землетрусу. Не з урочистого пасхального гімну (принаймні на землі), а з потрясіння землі і з ангела, який відвалив камінь і залишився чекати на учнів. Першими воскресіння побачили ті, кого поставили не допустити його. Охоронці, що мали засвідчити Його мертвість, – самі стали як мертві від страху. А потім пішли до первосвящеників і за гроші погодились свідчити інше. Так,…

Continue reading

#BeingHuman? SATURDAY. The disciples were sitting behind locked doors, paralyzed by fear. The women were walking toward a dead body carrying spices. Joseph and Nicodemus stepped into the open for the first time. Christ descended into hell. Saturday is not a day of rest. It is the quietest and darkest day in the history of Redemption. We are still in it… Saturday began with silence. Not the kind of silence…

Continue reading

#БутиЛюдиною? СУБОТА… Учні в страху сиділи за зачиненими дверима. Жінки йшли до мертвого Тіла з пахощами. Йосип і Никодим вийшли в «публічний простір». Христос зійшов у пекло. Субота – не день відпочинку. Це найтихіший і найтемніший день в історії Відкуплення. Ми ще досі в ньому… На фото – Субота моїх батьків, бо Андрія вже немає з нами, тут і зараз… Субота почалася із тиші… Не тієї тиші, яка є внутрішнім…

Continue reading