#БутиЛюдиною. Хочу поділитися з вами словами наших любих батьків, які вони просили зачитати від їхнього імені на церемонії прощання з Андрієм Дятликом.
«Дорогі брати і сестри, друзі, побратими і громадо, ми, Микола Садонович і Галина Іванівна, батьки нашого любого синочка Андрія, щиро вдячні вам за те, що ви прийшли розділити з нами цей скорботний час.
Андрій був для нас неймовірним благословенням від Господа, а не просто десятою дитиною з одинадцяти, і його життя справді було сповнене любові до Бога та до ближніх. Ми безмежно вдячні Богові за кожен день, проведений з ним, і за його щиру віру, яка надихала і нас, і тих, хто був поруч.
Протягом тих п’ятнадцяти днів, коли лікарі самовіддано боролися за життя Андрія після важкого поранення, ми почули безліч зворушливих свідчень про те, яким він був для тих, з ким служив. Ці історії ще раз підтвердили нам, що син наш жив не марно і що його коротке, але яскраве життя було сповнене глибокого сенсу і служіння іншим.
Наші серця сповнені невимовним смутком, і водночас ми знаходимо розраду в вірі, що Андрій тепер перебуває в обіймах нашого Небесного Отця. Його життєвий шлях був і лишається для нас живим свідченням Божої любові та милості, і ми глибоко віримо, що жертва нашого сина не була марною. Віра в силу Воскресіння Христового дає нам сили пережити цю втрату і дивитися в майбутнє з надією на зустріч із нашим синочком у вічності.
Дякуємо всім вам за підтримку, за ваші молитви і за те, що розділяєте з нами цей біль, а водночас і радість від того, що ми мали честь бути батьками такого сина. Нехай Господь благословить кожного з вас і дасть сили продовжувати справу, за яку віддав життя наш Андрій, захист і розбудову нашої України.
Спочивай з миром, наш дорогий синочку. Ми любимо тебе і завжди пам’ятатимемо. До зустрічі у Вічності.
З глибокою скорботою та вдячністю, Микола Садонович і Галина Іванівна Дятлики».
P.S. Одне з фото, яке Андрій прислав мамі зі словами «Господь моя надія і щит»…
Leave a Reply