BEING HUMAN

Contemplating the Divine and Earthly through Human Eyes • Споглядання Божественного і земного очима людини


Авдіївка. Все страшне і болюче…

322 words
1–2 minutes

#БутиЛюдиною. #Авдіївка. Усе страшне й болюче, і там мої знайомі. Але ані на секунду не можна забувати, що ПЕРШОпричина їхньої страшної ситуації та їхньої загибелі лежить глибше, ніж те, що їх залишили без можливості евакуації, бо це окреме питання до наших військових тактиків і стратегів, що і чому там сталося і задля чого.

ПЕРШОпричина в тому, що росія прийшла в Україну вбивати, і в тому, що російські церкви відмовилися вголос та одностайно засудити агресію, а натомість підтримали її мовчанням, а чимало з них і на повний голос: убивати, ґвалтувати, нищити.

Життя нашим полеглим і здоровʼя пораненим, близьким, знайомим і не тільки, вже не повернеш. Пишу ці слова й усвідомлюю, наскільки вони страшні, страшні й божевільні, бо за ними стоять окремі люди, чиїсь і наші брати, сини, батьки.

Єдина надія й молитва зараз про те, щоб хтось із них зумів дістатися до своїх, а хтось вижив у полоні.

І ми не маємо права забути ані на секунду, що причиною страждань цивільних і військових є росія та російська церква, включно з баптистами, пʼятидесятниками й усіма іншими євангельськими віруючими, а не лише православними. Вони мовчазно чи активно погодилися на нашу смерть, на зґвалтування й на грабунок, і військових, і цивільних. Навіть ті з них, хто виступає проти війни, здебільшого не визнають за нами права існувати поза межами російської імперії, і це теж варто памʼятати.

Усе інше було сказано ще у 2022-му, і сил повторювати немає. Але, дорогі живі українці, перестаньте перекладати провину з російських агресорів на Україну. За те, що відбувається, за саму повномасштабну війну і за її наслідки відповідає передусім агресор, тобто росія і всі, хто підтримав агресію, активно чи пасивно, голосно чи власним свідомим мовчанням.

Причинно-наслідкові звʼязки болять, і це вже не питання комфорту, а питання нашого існування.

Господи, доки терпітимеш? Болить душа, серце розривається, стільки горя, сліз і крові. Але ми маємо правду й силу духу перед Богом. Господи, дай нам мудрості й наснаги. Господи, доки терпітимеш?

Шануймося. Усе інше між рядками.


Discover more from BEING HUMAN

Subscribe to get the latest posts sent to your email.



Leave a Reply