BEING HUMAN

Від Гетсиманії до П’ятидесятниці… У темні, тремтливі години між Гетсиманією та П’ятидесятницею, учні Ісуса Христа зазнали глибокої трансформації… Після того, як вони стали свідками арешту, суду та розп’яття свого Улюбленого Друга, їх поглинула буря страху, розгубленості та відчаю…

Того, кого вони вважали Месією, було віднято від них, і їхні надії, здавалося, загинули разом з Ним. Вони ховалися за замкненими дверима через страх перед переслідуванням та невизначеністю свого майбутнього. Але Бог все рівно продовжував діяти в їхньому житті, щоб здійснити те, що Він їм обіцяв: прихід Святого Духа, Утішителя, який мав зміцнити та надихнути їх.

І в день П’ятидесятниці, як записано в Діях 2, Святий Дух зійшов на них могутнім подихом вітру та полум’я, перетворюючи цих наляканих, невпевнених послідовників на сміливих проповідників Євангелія.

Досвід учнів глибоко резонує з нинішньою долею Спільноти Надії в Україні, яка щодня стикається з російською агресією та війною і її наслідками, як в цивільному житті, так і на лінії фронту. Щоденні жахи бойових дій, втрата близьких і невизначеність щод завтрашнього дня у чомусь відображають тугу та страх, які відчували учні.

Наші щоденні страхи та труднощі є реальними… але як і учні, які не були покинуті, незважаючи на свої почуття покинутості, так і ми, Спільнота Надії в Україні, не залишені. Той самий Святий Дух, який давав Свою силу Ранній Церкві, присутній і діє сьогодні, пропонуючи нам Свою силу, утіху та сміливість шукати Його і слідувати за Ним…

День П’ятидесятниці був вирішальним моментом для учнів. Наповнені Святим Духом, вони перетворилися з послідовників, наляканих тінню Смерті, на сміливих свідків воскреслого Життя. Вони проповідували Євангеліє, творили чудеса і поширювали вчення Ісуса Христа до краю Землі. Це було не завдяки їхній силі, а завдяки божественному зміцненню Святого Духа. І більшість з них не померли своєю смертю, а були вбиті…

Для нас, Спільноти Надії в Україні, той самий Дух доступний і сьогодні. Сила Святого Духа ніколи не зменшується з часом чи обставинами. Ця божественна сила дозволяє нам знову і знову підніматись у нашій вірі, любити та служити біженцям, внутрішньо переміщеним особам, солдатам, парамедикам, капеланам, потребуючим людям, сиротам та вдовам, і проголошувати Життя та Воскресіння навіть серед руйнувань війни…

Місія Церкви залишається непохитною та незмінною, незалежно від наших зовнішніх обставин, чи стану нашої душі… Ісус доручив Своїм послідовникам робити учнями всі народи, хрестячи їх і навчаючи дотримуватися всього, що Він заповідав (Матвія 28:19-20).

Ця Місія, для якої ми створені як Спільнота Надії, є так само актуальною зараз, як і 2000 років тому… У часи миру і війни, – для тих, хто у мирних країнах… для нас в Україні, в умовах російської агресії, – наша Місія не змінилася: ми покликані бути світлом для світу, приносити надію тим, хто в розпачі, і проголошувати спасительну присутність Ісуса Христа… через страждання і смерть до Воскресіння…

Святий Дух наділяє нас силою для виконання цієї Місії, надаючи нам мужність, мудрість і силу приймати відповідні рішення і витримати всі випробування на Шляху, щоб знову і знову «робити великим» лише Його Царство і Його Місію, а не «руzький мір» чи інші знелюднюючі імперії та ідеології…

Розмірковуючи про Шлях учнів від Гетсиманії до П’ятидесятниці, я звертаюся до Утішителя, щоб Він щоденно нагадував мені, що той самий Святий Дух, який наділив Своєю Силою ранніх учнів, доступний для мене і сьогодні…

Для нас, Спільноти Надії в Україні, які щодня стикаються з труднощами і викликами та жахами війни, ця сила Святого Духа є маяком надії та зміцнення. Наша Місія не змінилася, і потреба в зміцненні Святим Духом є настільки ж важливою для нас зараз, як і тоді для ранніх учнів…

Нехай ми, як і ранні учні, будемо сповнюватися Святим Духом, надихатися довірою до Нього… нехай ми будемо вірні Його Місії, до якої нас закликає Бог… щоденно… де би ми не були «тут і зараз»… Покладаймося на силу Святого Духа, щоб Він направляв і зміцнював нас, знаючи, що ми є частиною незмінної Божої Місії і Його спасительної роботи і благодаті… щоб нести Його любов і спасіння у цей зломаний гріхом світ… щоденно… Шануймося <3
—
Тарас М. Дятлик, Україна
816-ий день повномасштабної роzійської війни