Спільнота Надії є не тільки “світлом для світу”, але й “сіллю землі” (Матвія 5:13-14) посеред скорботи війни і суспільно-політичного розпачу. Сіль є символом незнищенності, як і Спільнота Надії є незнищенною, хоч би який хаос чи морок, або навіть брама Пекла намагалися її подолати.
Формування солі і Спільноти Надії є результатом Божої благодаті. Як сіль є Божим даром у природі для людства, так і Спільнота Надії є Божим даром благодаті для світу і людства, плодом Божої любові та милосердя. Вона не втрачає з роками свого Божественного природного смаку.
Разом з тим, формування солі і Спільноти Надії вимагають часу. Сіль формується не за одну ніч, а в результаті тривалого процесу випаровування води. Так само й Спільнота Надії не формується за одне чи два спільні богослужіння. Вона з’являється в результаті тривалого процесу розбудови стосунків любові, довіри і турботи між членами громади як Тіла Христового.
Формування солі і Спільноти Надії також вимагають співпраці. Сіль формується не сама по собі, а в результаті взаємодії між сонцем, вітром і водою. Так само Спільнота Надії є результатом співпраці між Богом і тими, хто є Йому вірний, попри скорботу війни і зростаючий суспільно-політичний розпач.
Світові бракує смаку Божого милосердя, справедливості та любові. Натомість є і посилюється смак гіркоти, злості, апатії й ненависті. Присутність Спільноти Надії нагадує світові про Добру Новину, що немов сіль пробуджує спрагу за Богом у тих, хто не знає Його, відновлює смак любові, віри і справедливості.
Спільнота Надії має проникливість і вплив на всі сфери суспільства, включно із освітою, політикою, економікою і культурою, та працює над вирішенням першопричин війни (руйнівні релігійно-імперіалістичні ідеології і розпалювання ворожнечі), а не лише її наслідків (біженці, вдови, сироти, родини загиблих).
Спільнота Надії є тією сіллю, що зберігає людську гідність, справедливість, протидіє корупції, насильству, байдужості та розлюдненню. Вона підтримує життя і все, що стосується життя як найвищої цінності після вірності Життєдавцеві.
Сіль землі – це ті, хто не втрачає своєї сили Христового будівничого впливу на зранених війною, скорботою, хаосом, розчаруванням і відчаєм. Присутність Спільноти Надії очищає своєю солоністю рани суспільства від гнійного нальоту зла, аби запанували Божа правда, любов та справедливість, без яких примирення і прощення неможливі.
Серед темряви війни, стогону та скорботи зранених людей мерехтить Спільнота Надії, можливо тьмяна через втому і виснаженість, але незгасна. Її розпинатимуть на хресті ненависті, проте любов — незнищенна. Буря війни і розпачу скаженітиме, але Спільнота Надії тримається віри, надії й любові, бо знає – за ніччю настане світанок Перемоги… і перемоги стосунків любові, довіри і турботи… Шануймося, Сіль ❤️
––
Тарас Дятлик, Україна
665-й день повномасштабної війни
Leave a Reply