Події років боротьби України за Незалежність від «червоного терору» нагадують біблійну історію Виходу ізраїльського народу з єгипетського рабства. Як і давні ізраїльтяни, українці зіткнулися з величезними випробуваннями на шляху до свободи. Повномасштабне вторгнення росії принесло страждання, руйнування і смерть не тільки нашому народу, але й багатьом вірянам з нашої Церкви. Багато хто втратив домівки, роботу, близьких. Нестача їжі, води, електрики. Обстріли, бомбардування, тортури. Ця війна – справжнє випробування для нашого народу і Церкви.
Як і давні ізраїльтяни в пустелі, у нас є велика спокуса почати нарікати на Господа: чому це сталося саме з нами? Де Бог посеред цих страждань? Чому Він допустив війну? Чи є Він взагалі з нами? Проте Господь багато разів застерігає Свій народ: нарікання – небезпечний шлях. Нарікання означає ставити під сумнів Божу присутність, всемогутність і любов. Це шлях до розчарування та відчаю, найперше, самого себе, а також свого майбутнього і як людина, і як народ, і як християнська спільнота.
Натомість Господь кличе нас до довіри. Адже Він і досі веде український народ Своєю могутньою рукою з-під влади «червоного терору». Його ознаки всюди: мужність наших захисників, єдність українців, міжнародна підтримка, успіхи в боях. Можна бачити навколо себе виключно морок, а можна шукати «світлячки» та «вогники» Божої присутності, і розширювати світло Євангелії, Доброї Новини.
Навіть посеред скрути Бог турбується про нас: надсилає гуманітарну допомогу, зводить разом волонтерів, надихає митців та інфлюенсерів підтримувати Україну. І ми продовжуємо вдень і вночі, словами і зітханнями молитися, а також справами своїми наближати перемогу та відновлення. Тож не ставмо своїми наріканнями під сумнів Його присутність, а виявімо довіру до Нього.
Як Мойсей колись заспокоював спраглий ізраїльський народ у пустелі, так Христос і сьогодні кличе нас: “Не бійтеся! Я з вами. Я пройду цей шлях разом з вами!” Вірмо, що Він бачить кожну нашу жертву і сльозу. Вірмо у перемогу та відродження. Вірмо у силу єдності з Ним та один з одним. Тримаймося Господа – і побачимо славу Божу над вільною Україною. Пустеля не вічна, а тимчасова. Ханаан Божої благодаті – вічний.
Шануймося <3
—
Тарас Дятлик, Україна
29 серпня 2023
Leave a Reply